ФлешмобЪ

Ну что, осваиваем новые горизонты:)
От maryxmas
Если вы отметитесь в комментах, то я:
1. Скажу, почему вас зафрендила
2. Скажу, какая песня/фильм напоминают мне о вас
3. Расскажу случайный факт о вас
4. Расскажу свое самое яркое воспоминание/впечатление о вас
5. Скажу, какое животное вы мне напоминаете
6. Спрошу вас что-то, что всегда хотел знать о вас
7. Если я это сделаю - вы запостите этот опрос в своем дневнике

Подорожі

Вирішила розпочати ініциативу і порозповідати про країни в яких я була. Згідно порядку потрапляння.
Формат буде приблизно такий. Країна, коли, транспорт. Найбільше враження. Цікаві люди. Міста.
Сподіваюсь буде цікаво.

Подорож перша. До Афін, 1995 рік.
Подорож друга. Усі шляхи ведуть до Риму, 1999 рік. Туди...Італія...Додому
Подорож n. Стокгольм, 2007.

Подорож в Афіни, 1995 рік.

Їхали стареньким гольфіком, 5 осіб, 3 Люби і 2 хлопці-водія. Їли консерви, бульйонні кубики, та мішок власноручно насушених сухариків.
Найбільша турбота - чи випустять нас взагалі з країни, бо дорога поцілила камінцем в фару. Олег ходив, шукав вирішення цієї проблеми, в результаті виміняв на пляшку горілки якусь фару від трактора:) Але вона нам на щастя не знадобилася.
Молдова.
Найбільше враження - приднестровські порганці з автоматами і деяке напруження дорослих з цього приводу. А Молдавські хотіли хабаря сигаретами, але погидували нашими, які були якоїсь не правильної марки (не Мальборо,і навіть, не Кемел).
Румунія
Румунією нас удома лякали найбільше, тому план був проїхати її не зупиняючись. Бензином ми були заправлені під зав'язку. Видно не в нас одних був такий план, бо на кордоні з нас намагалися взяти "податок на повний бак" ні багато ні мало 33 бакси (на той час значні для нас грощі). Дівчата довго англійською пояснювали, що ми науковці, грошей нема і т.п. Митники робили вигляд, що не розуміють. Потім тато вийшов і голосно закричав "Корупція!..Чауческу..." Це допомогло більше - нас відразу пропустили.
Ще запам'яталася сірість Бухаресту(і те що назва так схожа на Будапешт) і певне розчарування відсутністю закордонних див.
Болгарія
Кирилічні букви і готель.
А ще була заправка, на якій нас намагалися надурити і залили повний бак замість 10 літрів, які ми просили. Бензин там був дорогий, але нам вже було треба. Не на тих напали:) Тато сказав, що заплатить тільки за 10, але не проти щоб заправник відсмоктав залишок. Вдосталь насьорбавшись пального (в прямому розумінні) заправник сдався і взяв грощі. Врешті це була наша найдешевша заправка:)
Греція
Складність розрізняти написи на дорожніх знаках. Особливо помітна після Болгарії. Це вже не кирилиця, і навіть не латиниця:)
Відсутність чистоти, про яку розповідали як про одне із закордонних див(Фінляндія, Угорщина). Присутність нав'язливих росіян на вулицях, які намагалися продати шуби-шуби-шуби. Дорослі весь час їм відповідали, що не запам'ятали, в якому ж саме готелі ми зупинилися. Я вже була достатньо розумна, щоб не підказувати:), хоча звичайно хотілося продемонструвати свою гарну пам'ять.
Дивом врятований гаманець з усіма грошима однієї з наших Люб.
Дівчаче: Чудесна м'якенька помаранчева норкова шубка з каптуром, яка коштувала стільки, скількі всі три інші, куплені згодом. І я, вся така з себе правильна, що навіть не просила:) Хоча й досі пам'ятаю.
Нарешті придбана різнокольорова пружинка-веселка, а також глиняний стаканчик з візерунками в якості сувеніру. Скуштована вперше шаурма і кока-кола.
Рідке морозиво з автоматів зі смаком ванільно-шоколадного чупа-чупсу.
Море. Берег з гострими камінцями-їжачками-коралами, поранені ноги. І дуже, дуже солона вода. Певне розчарування, що море не Середземне. Я мала плани пошукати на його березі дику капусту, яка згідно підручника там мала траплятися:)
Прчитані дві дуже гарні книжки, взяті з дому, які я досі пам'ятаю(тільки не авторів)
Знайомство з Бреславом Гершоном, і його анекдот-переможець на конкурсі психологічних анекдотів того року(Доктор, я жить буду? - А смысл?)
Акрополь як туристична мекка і Дельфи як чудова місцинка у горах з гарною атмосферою.