6/11/07

lyubashyk: (bashful)
Початок.
Виїжджаючі з Франції ми очікували якогось знаку зміни краіни. Кордону, простіше кажучі:) Але не дочекалися. Віддавши гроші на пункті оплати доріг ми опинилися в самісінькій Італії. Про це свідчили дорожні вказівники, які з'явилися через кілька кілометрів.
Мілан
Мілан ми подивилися що називається з вікна автомобіля. Вважаючи, що я при цьому ще щось намагалася фільмувати, не дивно, що вражень особливих не лишилось. Просто красиве місто.
Знайшли стару подругу батьків. Вигрузили замовлення: червону ікру та великий кульок соняшникового насіння:). Покуштували справжню італійську пасту. Там і заночували.
Зранку виїхали. Без особливих пригод таки доїхали до Риму.
Рим
В Афінах ми вперше побачили дорожній затор. Тоді ми навіть не знали що це таке. Там головною проблемою була погана організація доріг. В Італії все було трохи інакше. Весь тиждень в Римі ми провели блукаючи їхніми радіальними розв'язками. Звичайно ситуацію ускладнювали відсутність у нас дорожньої мапи Риму і рідкісне знання англійської місцевими мешканцями. Кожна поїздка на конгрес і з нього перетворювалася на пригоду. А ми ж ще й на море їздили:) Рахуючі їхні устіки* ми намотали не одне коло по їхній окружній:)
В Італії також діє неписане правило чия машина крутіша, той і має перевагу. Але при всьому цьому усі досить приязні та переповнені бажанням допомогти.
Дізнатись більше про Рим і трошки про Помпеї )
Але це ще не все цікаве і не всі пригоди, бо була ж іще й дорога додому.
Читайте про неї в наступному випуску.
*uscita(італ)-вихід/тут - з автостради/, читається насправді "усчіта"